Богданія



Галина Мирослава

Іноді малі діти кажуть мені, що я нагадую їм білочку. Маленькою дівчинкою я була настільки яскраво рудою, що бабуся, беручи мене до церкви, натягала на мене хустину, аби люди своїми поглядами не відволікали, хоча інші дівчата були без хусток. Я виросла і потемніла, потрохи починаю вже сивіти, хоча й досі люблю блукати по горах, лісом, луками, як це робила дитиною. Інколи й посеред міста Львова, біля якого мешкаю, хочу стрибати, бігати, та мушу себе стримувати, треба вдавати поважну тітоньку, тому мені на природі значно краще. Перший вірш написала десь у другому класі, от досі й пишу. Хоча мої власні діти самі вже виросли з дитинства. Друкую дитячі речі як Галка Мир, дорослі як Галина Мирослава.
* 1 * Іван Самсобіпан і Марічка Самасобієчічка *
* 2 * Пан Дупцьо *
* 3 * Байдики *
* 4 * Золота підкова *
* 5 * На Івана Купала *
* 6 * Бамбетель *
* 7 * Пасочки *
* 8 * Поки рак свисне *
* 9 * Ґрафка *
* 10 * Богданія *
* 11 * На Юрія *
* 12 * Шу-шу *
* 13 * Диньки *
* 14 * Отаке воно у світі *
* 15 * Як і що *
* 16 * Загадка *
* 17 * Дивоптах і дивина *




* 1 * Зозулька *
* 2 * Вишиванки *
* 3 * З Божою правдою *
* 4 * Дзиґармістр *
* 5 * Сенько Кепко *
* 6 * Шаповал *
* 7 * Яся *
* 8 * Сажотрус *
* 9 * Люстерко *
* 10 * Жеб *
* 11 * Виноградинки *
* 12 * Купець *
* 13 * Ворони *
* 14 * Нестор *
* 15 * Сокіл *




Авторські та інші права належать відповідним власникам. Передрук творів без їхнього дозволу заборонений.


Дитина