Чарівні дарунки

Жили собі два братики — Сашко і Мишко. Сашко завжди допомагав мамі з татом, а Мишко був ледачим та вередливим. Усе йому було не так: то у Сашка іграшка краща, то він каші не їстиме, то в дитсадок не піде.

Цілий рік святий Миколай спостерігав за хлопцями. Тому Сашкові він приготував велику торбу іграшок та солодощів, а Мишкові — нічого.

Вночі Миколай поклав свої подарунки Сашкові біля ліжка. Чортик Антипко, який це бачив, поклав на ковдру Мишка різки і розбудив його:

— Вставай, хлопче, Миколай приніс вам з братом подаруночки. Тобі — різки, а Сашку — цілу торбину смаколиків і конструктор.

— Отак завжди! — обурився Мишко. — Все дістається цьому мазунчику!

— Але ж ти розумний хлопчик! Поки Сашко спить, поміняй Миколаєві дарунки місцями: собі забери торбу, а йому поклади різки.

Мишко так і зробив. Сашко не зрозумів, чим він так розсердив святого Миколая.

А Мишко так реготав, що аж по- давився солодощами, яких напхав повен рот.

Сашко вдягнувся, узяв свої різки і ви- йшов надвір.

— От бачиш, за те, що ти добре по- водився, Миколай подарував тобі різ- ки, — підскочив до нього Антипко, — а Мишку — он скільки всього! Отже, капосним бути вигідніше.

— Я не хочу бути таким, як Мишко, — відмахнувся Сашко. — Я не знаю, чому Миколай так зробив, але довіряю йому.

— От дурненький, — розчаровано пирхнув Антипко, роззирнувся довкола і побачив дівчинку на ковзанці. Він тут же поставив їй підніжку — дівчинка перечепилася і впала на лід.

— Ану геть звідси! — крикнув Сашко і вперіщив Антипка різкою по спині. Антипко заверещав і утік, а Сашко допоміг дівчинці підвестися.

— Знаєш, мені Миколай стільки цукерок подарував, що я боюся луснути, — усміхнулась Сашкові дівчинка. — Ходімо, я тебе пригощу.

А Мишко, який не хотів ні з ким ділитися, так об’ївся солодощами, що в нього довго болів живіт. Бо Миколаєві подарунки чарівні: добрим вони виходять на добре, а злим — на зле.

Юстина Телішевська

намалювала Мар'яна Фляк