Великий пес і осел ішли в дорогу разом. Обом захотілося дуже їсти. Осел випасав по дорозі будяка і осот, а пес, будучи дуже голодний, просив осла, щоби йому дав кусник хліба, котрий ніс на собі в кошиках. Осел відповів, що пес може їсти тоє, що осли їдять, т. є. будяки і осот.
В тій хвилі надбіг великий вовк. Осел, дрожачи цілим тілом, став просити сильного пса, щоби його боронив. «Ні,— сказав пес,— тії, що хотять їсти самі, най і бороняться самі!» По тих словах утік пес, а осла зажер вовк...
