Чому равлик носить хатку на спині?

У давні-давні часи царем усіх звірів був лев. Якось лев скликав своїх підданців, щоб оголосити їм царський указ. Усі звірі від найменшого до найбільшого зібралися на галявині перед левовою печерою.

Вийшов до них цар-лев:

— Чи усі тут? — спитав.

— Усі, царю, лише равлика нема, — запопадливо доповіла лисичка.

— Цар не чекатиме якогось равлика! — гарикнув лев, але цієї ж миті на галявину вповз захеканий равлик.

— Ти запізнився! — люто вишкірив зуби лев.

— Вибач мені, царю, я не навмисне, — заходився виправдовуватися равлик.— Я вийшов з дому завчасно. Але на середині дороги зірвався вітер, почався дощ, тож я повернувся додому, взяв на плечі свою хатину, щоб було де обсушитися, і поніс з собою. От поки ходив туди-сюди, згаяв час і запізнився.

Лев уважно вислухав равлика, трохи подумав і виголосив своє рішення:

— Якщо ти такий пещений, що боїшся вітру і дощу, відтепер завжди носитимеш свою хатку на спині, куди б ти не йшов.

І відтоді равлик живе у хатці, яку завжди носить з собою.

намалювала Наталя Фляк