Диво – слово, слово – рай!

Надія Репета

Диво – слово, слово – рай,
веселковий водограй
ти розкинуло стрічки
в коси синьої ріки.

Диво – слово, слово – рай,
глек молочний наповняй,
щоб знайомий в грудях щем
лився сонячним дощем.

Диво – слово, слово – рай,
покотилися у гай
колоритні писанки
і дитинства пісеньки.

Диво – слово, слово – рай,
предків сни оберігай
і вишивані стежки
ніжно в'ються у книжки.

Диво – слово, слово – рай,
Все що любиш пам’ятай
цей квітковий сад із слів!
Що словесністю розцвів.